До початку 17 ст. ці землі належали княжицьким власникам і київським монастирям.
У 1634 р. Данилович, родовитий руський шляхтич, володар Борисполя і Одеського
замку на Волині, засновує тут поселення.'1 На місці спаленого в давнину села
Вольниця стояло дві хати і два городи. Це відродження Требухова в середні віки.
Важко знайти достеменні витоки Требухова, але зрозуміло, що виник він значно
раніше 17 ст. Адже й сусіднє сусло Дударків, яке теж належало до Остерського
повіту, відоме за письмовими джерелами від 1615 р. ("Грицько з Дударкова"). '
Якщо дотримуватись татарської версії, то село дістало свою назву після
татарського розору. Але ж воно, безперечно, було і до того часу і якось
називалося. Але як? Можливо, теж Семиполки. Відомо, що князь Володимир Великий
заселив ці місця людьми з інших країв. Найбільш достовірною є версія, що сюди
переселялися люди з княжого сіверського града Любеча. Звідти вони, за традицією,
перенесли свої назви в місця своїх нових поселень. Річку в Літках назвали Любич,
бо там усе було для них звично. А озеро серед сущі і безріччя назвали Иелюбич.
Поселення в околицях Остра назвали Любечанінов і т. ін. На своє нове поселення
вони перенесли ще одну любечівську назву озера Симпол і річки