Максимович у 1801 р. подає таку довідку: "Семиполки — село Чернігівської
губернії, від Києва — 46 верст. Лежить при струмках Пилявці і Татарці, над
болотом Сиволож. Належить Києво-Печерській лаврі. В ньому церква Святої Трійці.
190 дворів, землі піщані, частково чорноземні".7
У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і
наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король,
і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались
вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то
забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили
маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко,
Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".