наступного 1944 р. на місці спаленого хутора почалося нове будівництво.
У кінці 19 ст. на кошти Чернігівського земства відомий російський інженер
Жилинський проводить осушення трубізької заплави для покращення сінокосів.
Вручну копались кілометрові канави, щоб не порушувати природного стоку води.
Жилинський був відомим інженером-меліоратором з осушення Полісся і боліт
Барабинського степу в Сибіру.