До нас, на Броварщину

 
У 1963 р. в Семиполках проживало 3476 чоловік, з них 1,9 тис. жінок і 1,5 тис. чоловіків — відчувались наслідки минулої війни. Мізерну пенсію одержували не всі. Її не мали домогосподарки, одноосібники, ті, хто не мав повного колгоспного стажу. Низька врожайність — 74 ц з га картоплі, 7,3 ц з га зернових. Звичайна бідність.



У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король, і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко, Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".