До нас, на Броварщину

 
Алфер'єв переїздить до Семиполок і стає власником 7000 десятин землі — найбільшим землевласником Остерщини. Відома його пристрасть до полювання на вовків. Він будує винокурний завод, кінський завод, завод "шпанських" (іспанських) овець, закладає і регулярний парк в англійському стилі, рештки якого збереглися до нашого часу, висаджує клени, тополі, рідкісні на той час каштани і багато сортів бузку. З родини Алфер'євих виходять відомі лікарі. З ними має дружні стосунки російський письменник Лєсков. Дочка Алфер'єва Анна виходить заміж за прапорщика лейб-гвардії, майбутнього генерал-майора артилерії Петра Половцева. У 1870 р. Софія Алфер'єва, вдова генерала, виставила своє помістя на продаж. Сімейство Половцевих, як і Алфер'євих, Хованських, належить до вищого дворянства Санкт- Петербурзької губернії. Племінник Петра Половцева — член Державної Ради, а син його в 1917 р. — комендант Петрограда. Чи мають якийсь зв'язок петербурзькі Половцеви з князем Половцем-Рожиновським — не встановлено.



Дворяни Курські і Шевченки мають по 1000 десятин землі. У селі в 1893 р. побудовано нову церкву. При ній зберігалися метричні книги, які велися з 1742 р.. Священиком був Петро Радкевич. Він родом з Дударкова, де мав 35 десятин землі. За свою службу отримував 100 крб. на рік, а диякон — 36 крб.