За іншим переказом, тут був церковний град Чан. Ця гіпотеза про церковне
поселення в Градчанах-Горочанах ставить село в один ряд із сусідніми
монастирськими поселеннями часів Київської Русі — Красилівкою, Броварями. Можна
здогадуватися, що це було володіння Михайлівського золотоверхого монастиря,
який у післятатарські часи повернув собі свої колишні володіння.
Восени 1941 р., прикриваючи Бориспільську дорогу, тут стояв в обороні на Рудці
харківський партизанський загін. Та хіба могли затримати 90 партизанів 4
німецькі дивізії? Половина тих харків'ян загинули і поховані в братській могилі
в центрі села. У роки німецької окупації з села на роботи до Німеччини було
вивезено 330 чоловік, 23 з них загинули. З 916 требухівців призову 1941 р. з
війни не повернулися більше 400. Загинули майже всі хлопці — випускники
Требухівсько'і школи 1939 1941 рр.