До нас, на Броварщину

 
Не раз скакав конем із Києва до Чернігова по цій дорозі князь Володимир Мономах за один день, тут міняв він стомлених коней. Це давній прообраз пізнішої поштової дороги, її давноруський варіант. Село знаходилося на відстані денного переходу війська або купецького каравану від Києва. Місцевий фольклор зберіг назву Когіецького (купецького) колодязя і озера Обузного (Обозного), де ночували обози і де сукали на нічний випас коней у долині Сукач. Ця дорога мала місцеву назву Дукова (королівська) дорога.



Поселення було під горою, біля озера, на краю лісової пуші Колись люди очистили від лісу землю біля озера. Таке очищене від лісу місце в старовину звалося лядою, тому озеро й почали називати Лядським.