До нас, на Броварщину

 
У російському гербовнику родина князів Хованських була першим номером всього російського дворянства. Хованські — пряме потомство легендарного Рюрика. Про цю родину Мусоргський написав оперу "Хованщина". Князь Хованський служив генерал- майором під час. війни 1812 р., був кавалером ордена Святого Георгія за битву під Лейпцигом. Пізніше, як член Державної Ради, він дістає у власність обширні казенні землі на Остерщині.



Село виникло в урочищі понад берегом річечки Стариці, на горбку серед боліт Плави, Семенового, Пузирьового, Романового. У цьому місці в давнину стояв хутір сотника. Йому належали й навколишні землі над річкою. Тут була левада сотника, пізніше вигін, росли дуби, гай. Це був борис.иільський сотник, а не гоголівський, бо хоч Гоголів і розташований недалеко за болотистою долиною річки Рудки-Красилівки-Сгариці, але заселення требухівських земель, згідно з письмовими джерелами, велося власниками Борисполя. А сам Требухів належав до Бориспільської сотні. У документах бориспільського магістрату в лютому 1662 р. записано: "Бориспільський полковник Григорій Гаркуша забрав хутір у Требухові, що залишився після смерті Кирика, його жінки і синів, замовив упокой у отця Симеона, священика требуховського, на чотири душі умертвенних, забрав кириковський кгрунт".2