До нас, на Броварщину

 
Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин, крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не підемо."



До революції поряд зі Скибином побудований клінкерний завод і з Броварів прокладено вузькоколійку. Після революції тут, як і скрізь, організовано колгосп — "Більшовик". Перед війною була навіть 4-класна школа, куди ходили вчитися діти з сусідньої Ка л и п і в ки.1