Стратегічне будівництво першокласної трансєвропейської дороги від Балтики до
Чорного моря активізувалося після поразки Російської імперії в Кримській війні.
Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і
червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові
плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві
жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось
Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при
будівництві мав сторожку і в ній жив.
Колишні козацькі землі Світильного гетьман Скоропадський передає в 1713 р. у
володіння київському полковнику Антону Танському. Управління київського полку
того часу перебувало в Козельці. У 1784 році Світильне налічує 157 хат, з яких
97 козацьких, тут проживає 580 душ. Кріпаки 1 землі належать бунчуковому
товаришу Антону Александровичу, який мав свій маєток і землі ще і в Калиті,
через що його світильнівські землі і називають Калитенщина.