У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і
наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король,
і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались
вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то
забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили
маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко,
Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".
У подальші часи в результаті переділу земель у селі з'являються численні малі
пани-дворяни — Денисов, Гуляницький, Бартош, Білецький, Танські, Барановські,
Мацько. Від імені Марії Барановської виникла назва урочища Маніна долина.
Почалася численна єврейська торгівля.