До нас, на Броварщину

 
Свою назву Перемога хутір успад­кував, напевне, від перемоги над зазимськими куркулями в 1920 р. Щезли з карти недавні перемоги війни, а давня перемога над українським селом збереглася V 1920 p., коли Зазим'я було спалене, частина його жителів пере­селилися на нове місце, на землі за лісом. Першими переселенцями були Радченко, Барбон, Яковенко. Зазим'я завжди мало недостатньо орної землі, і ймовірно, що ці далекі від села піщані землі віками належали його жителям, чи не з часів Солов'я. І це вікове межування збереглося аж до нашого часу. Влітку 1630 р. Петро Могила, взявши в облогу Зазим'я, зібрав хліб на зазимовських полях, порубав у лісі бортні дерева. Десь тут був у ті ж часи і зазимовський скиток монахів.



Хоч постійного хутора тут і не було, але в цій місцевості добре збережено пам'ять про Шевченкову Катерину. Місцеві жителі стверджують, що саме біля святої кринички вона відпочивала. Чи не в місцевому шинку купила вона медяник? Ліс, хата лісника, свята криничка, неподалік Глибока долина… Димерський переказ про хлопчика на постоялому дворі… Чи не в цих краях сталася трагедія Шевченкової героїні?