Після зникнення системи доріг княжих часів через ці місця проходить Старий шлях
із Димерки на Броварі, стара поштова дорога. У різні часи тут стояли поодинокі
хати, лісові казарми, шинок, свята криниця. Шлях розділяв зазимські і
красилівс.ькі землі. Нова дорога — побудоване в 1861 р. Санкт-ТІетербурзьке шосе
— минула це місце, бо йшла прямо через ліс. Старий же шлях має свою історію. Цим
шляхом не раз їхав Тарас. Шевченко, їхали царі. Йшли богомольці з усіх усюд до
Печерської лаври. Саме тут вони зупинялися біля кринички з святою водою. Поряд
був шинок. За переказом, його бездітний власник закопав поблизу "кожу" золота.
Ще в кінці 17 ст. у цих місцях, в урочищі
Одне з корінних поселень виникло в північній околиці села на глиняному горбі
вододілу річечок Кривої, притоки Десни і Пилявки, притоки Трубежа і Дніпра.
Горби не такі вже й високі, всього якийсь десяток метрів, але з них
відкриваються кілометрові далі, чудові перспективи. Саме по цих вершинах
вододілу, як і в Богданівці, проходила в давнину древня билинна королівсько-
княжа дорога з Києва до Чернігова. Це єдиний маршрут дороги, бо зі сходу
простяглися численні, колись труднопрохідні трубізькі болота, із заходу стояли
густі ліси, лежали сипучі піски Галаковщини, а ще далі, уже в заплаві Десни, –
болото Оврут. Ця вічна дорога і на північ, і на південь від Семиполок у різні
часи пролягала різними маршрутами: і через Остер, і через Козелець – Ніжин, і на
південь через Броварі або через Пухівку. Але всі маршрути проходили через
Семиполки.