Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за
пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол
у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та
загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й
розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ
населення.1"
Поселення було під горою, біля озера, на краю лісової пуші Колись люди очистили
від лісу землю біля озера. Таке очищене від лісу місце в старовину звалося
лядою, тому озеро й почали називати Лядським.