Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
У 1858 р. тут уже 98 дворів, а 1897 р. – 213 дворів і 1100 душ населення. Але
розвиток села не такий бурхливий, як сусідніх сіл, бо основні дороги того часу
обійшли село. У 1885 — 1890 рр. переселилася в Казахстан майже третина населення
Плоского — 60 сімей. Чи виникло там друге Плоске, чи пам'ятають його жителі наше
і своє Плоске?