До нас, на Броварщину

 
Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію, до німців-колоністів на заробітки.



Плоске має свої сільські кутки — Козлівка, Дорошівка, Голопузівка, Горовий і Круков хутори. Серед урочищ — долина Муховата, Йовпик, Кургани, Острови, Плавовате, Кута, Гришков, Довге. На Смолянці дерев'яні мости-греблі — Касьянова, В'юнівська і Демидова.