Боннський був не простим шляхтичем, а намісником остерського старости, бо
щорічно отримував по 50 злотих з королівської казни. До шляхтича, очевидно,
почали підселятися козаки Сагайдачного, і трохи південніше дотатарського
поселення виникає слобода Семиполки. В козаччину за Остром уже починалися
московські землі, і московсько-української торгівлі майже не було, А от древня
дорога з Літок на Ніжин відроджується знову, знову обози по ній піднімають
пиляву. Там, де вона пересікалася з древньою Київською дорогою, і оселився
шляхтич. А вже вздовж дороги почали селитися й козаки, і Уланська дорога стала
центральною вулицею села. Пізніше тут виник цвинтар, збудували церкву, земську
школу.
Саме при ній, на найвищому горбі — Михалевій горі — і було дотатарське
поселення. Михаль був першим засновником поселення під горою, біля Лядського
озера. Він мав спостережний пункт виглядку на горі. Під горою було ще одне озеро
Печурине, а недалеко ще й озеро Курган, древні могилки. Михаль, можливо, був
монахом-печурою і мав там коло лісу свою напівземлянку- печурку, скиток. ГІечура
— одне з старовинних родових прізвищ, а