До нас, на Броварщину

 
У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?



Навіть спосіб утворення слова Запоріжжя (за порогами) характерний для багатьох місцевих топонімічних назв: Закодачок, Зараттє, Загоїще, Загуловин, Заворичі, Зазим'я і т.ін. І все це не випадково, все має зв'язок у цьому світі.