Назва поселення чи урочища виникла раніше 1624 р. За переказом, перші поселенці
осіли в урочищі Лешків. Лівий берег Смолянки, порослий лісом, належав родині
Рожиновських, а на правому березі поселилися люди і поставили церкву. Заселення
Плоского пов'язане не з Гоголевой чи Димеркою, а з стародавнім Світильним. Воно
могло входити в систему світильнівського сповіщення про небезпеку. На
світильнівські зв'язки вказують і назви, пов'язані з назвою старосвітильнів-
ського городища, — Горовий хутір, назви вулиць Горораєвка, Горовичовка, урочище
Горові Лози, прізвища Гора, Нагорний.
У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і
наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король,
і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались
вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то
забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили
маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко,
Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".