У переказі розповідається: "Не було товариств, а були цехи з отаманами. В
отамана був сундук з грошима. Був молодий (до 40 років) і старий цех. В храм
варили мед і продавали на вигонах. Похорон робив цех".5
Плоске — звичайне козацьке село, де в хатах висять на стінах рушники з вишитими
квітами, — звичайна плоска земля. А люди, які на ній живуть, — це цвіт землі,
вічні хлібороби.