Перед революцією землі на правому березі Смолянки належать панам Барановс.ькому
і Мацьку. В селі було 15 млинів і 3 олійниці. У середньому на двір припадало по
3 десятини землі. Після революції земельний наділ збільшено до 5 гектарів на
двір. Такий переділ не мав принципового революційного значення, бо проблема
полягала не в кількості землі, а в ефективності її використання і збуті
продукції.
Дмитро Гамалій наводить такі дані: "1628 рік. Плоске на Руді, 4 убогих дими."1
Та це не перша згадка про Плоске. 1624 р. княжна Мар'яна Корецька судиться за
броварські грунти з монахами. У судових матеріалах згадується і Плоске.
Заселення Плоского датує і запис того ж 1624 р.: княжна Корецька осадила людей
димерських на сво'ім грунті.2