Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."
У околицях хутора привертає увагу Випіепська дорога, що пролягла давно в напрямі
Димерки, на Старий шлях, повз озерце Л узки. Випіепська дорога — залишок
древньої дороги, що йшла* по вершинах, підвищених місцях від київських переправ.
Можливо, це історичний напрям Басанської дороги, Бакаївського шляху. Серед інших
топонімів — Половкове озеро, Зайцева долина, Кумині долини, Дюлюрків ліс.