До нас, на Броварщину

 
Виникли татарська версія і версія про особливу семиполківську вишивку: "сім пілок" — сім візерунків. За іншою версією, в заплаві річечки Пилявки-ІІоловиці можна нарахувати сім полів, підвищень- вододілів болотистої долини, на яких розкинулось село. Це знову традиція числа сім, міста-поселення на семи горах (Київ, Париж, Рим). Жителі деяких навколишніх сіл вимовляють нгізву села як Симилілки.



В одному переказі-притчі розповідається про жорстокість шляхтича і його смерть: "їхав якось польський пан з Літок, у вовчий час, у місяць лютий. їхав кіньми, в кожухах з жінкою і малою дитиною. І напали на них вовки серед лісу. Втікали, але вовки, от-от доженуть. 1 тоді викинув пан вовкам дитину. Та вовки дитину, жінку і коней не зачепили, а ще з більшою люттю накинулись на пана і розірвали його". Така легенда про смерть шляхтича і вовче лицарство. Вона може бути схожа на правду, адже середньовіччя було жорстоким, дитяче життя тоді зовсім не цінувалося. Дитина, очевидно, була від жінки-русинки, і шляхтич міг не жаліти чужої крові. А вовче благородство теж відоме, бо вовки тільки в крайньому разі кидаються на людей.