До нас, на Броварщину

 

Після зникнення системи доріг княжих часів через ці місця проходить Старий шлях із Димерки на Броварі, стара поштова дорога. У різні часи тут стояли поодинокі хати, лісові казарми, шинок, свята криниця. Шлях розділяв зазимські і красилівс.ькі землі. Нова дорога — побудоване в 1861 р. Санкт-ТІетербурзьке шосе — минула це місце, бо йшла прямо через ліс. Старий же шлях має свою історію. Цим шляхом не раз їхав Тарас. Шевченко, їхали царі. Йшли богомольці з усіх усюд до Печерської лаври. Саме тут вони зупинялися біля кринички з святою водою. Поряд був шинок. За переказом, його бездітний власник закопав поблизу "кожу" золота. Ще в кінці 17 ст. у цих місцях, в урочищі



Жива народна пам'ять породила багато переказів про назву села. Давній переказ розповідає про селище Старосвітське на тій же віковій Дуковій дорозі біля озера. Ближній ліс називається Оберов. Це сліди хозарського часу, хозарської навали, сліди поселення, яке було знищене хозарами-обрами. А коли люди знову поселилися біля Лядського озера, то знищене 300 років тому поселення для цих нових людей було вже Старим Світом, старим часом, а озеро Старосвітським. І це не є неймовірним, адже в околицях села знайдено свідчення більш раннього часу — платинову монету римських часів Елія Вера. Це часи Юлія Цезаря.