У 1581 р. село належить монастирю Святої Софії, і в 1583 р. син Рожиновського
Іван грабує володіння Софійського монастиря. У 1605 р. київський митрополит
Потій скаржиться па захоплення церковних володінь у с. Свиноїди Юрієм
Рожиновським.2 Мова йде про церковні землі в урочищі Ховмиця над Десною. Близько
1615 р. свиноїдські землі переходять до Києво-Печерської лаври, а ще пізніше
знову повертаються до володінь Видубицького монастиря. Але вічні суперечки за
свиноїдські землі не було припинено. Земельні суперечки із свиноїдцями ведуть і
в наступному столітті літківські міщани, а за ліси — димерські казенні люди.
Нечуровку заселили потомки давньоруських монахів. Василенківку, що на Оболоні
коло Татарського озера, заселили переселенці з-за Дніпра. Очевидно, це сталося
ще в 14 ст. за князя Половця-Рожиновського, бо в його родових землях біля
Фастова спостерігається ареал поширення прізвища Василенко. Це підтверджують і
сімейні перекази. Деркачівка — козацьке поселення серед ліз і боліт, де жили
птахи-деркачі.