Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
За іншим переказом, тут був церковний град Чан. Ця гіпотеза про церковне
поселення в Градчанах-Горочанах ставить село в один ряд із сусідніми
монастирськими поселеннями часів Київської Русі — Красилівкою, Броварями. Можна
здогадуватися, що це було володіння Михайлівського золотоверхого монастиря,
який у післятатарські часи повернув собі свої колишні володіння.