Про родину 'Ганських, "яким багато сіл і хуторів, земель подарував цар Петро",
ходили легенди. Одну з них у 1862 р. опублікував у журналі "Основа" Митро
Олелькович. Тут же вміщено і оповідь "Проскурка", записану в с. Калита від
козака Федора Огоренка Михайлом Ллександровичем. Де і є справжнє ім'я
письменника Митра Олельковича. Пізніше, в часи кріпосного права, Свиноїди
належать .Антону 'Ганському.
В одному переказі-притчі розповідається про жорстокість шляхтича і його смерть:
"їхав якось польський пан з Літок, у вовчий час, у місяць лютий. їхав кіньми, в
кожухах з жінкою і малою дитиною. І напали на них вовки серед лісу. Втікали, але
вовки, от-от доженуть. 1 тоді викинув пан вовкам дитину. Та вовки дитину, жінку
і коней не зачепили, а ще з більшою люттю накинулись на пана і розірвали його".
Така легенда про смерть шляхтича і вовче лицарство. Вона може бути схожа на
правду, адже середньовіччя було жорстоким, дитяче життя тоді зовсім не
цінувалося. Дитина, очевидно, була від жінки-русинки, і шляхтич міг не жаліти
чужої крові. А вовче благородство теж відоме, бо вовки тільки в крайньому разі
кидаються на людей.