За переказом, усіх жінок і дітей татари вивели до ближнього лісу, до лісового
озера і там різали дітей на очах у матерів, а щоб не було чути людських криків,
били у великий барабан. Озеро з того часу і зветься Червивим. Чи то від пролитої
крові — Червене, чи то від людських трупів — Червиве. У довготривалій обороні
загинуло чоловіче населення, і тому татари помстилися, за своєю традицією, на
жінках і дітях.
У 1581 р. село належить монастирю Святої Софії, і в 1583 р. син Рожиновського
Іван грабує володіння Софійського монастиря. У 1605 р. київський митрополит
Потій скаржиться па захоплення церковних володінь у с. Свиноїди Юрієм
Рожиновським.2 Мова йде про церковні землі в урочищі Ховмиця над Десною. Близько
1615 р. свиноїдські землі переходять до Києво-Печерської лаври, а ще пізніше
знову повертаються до володінь Видубицького монастиря. Але вічні суперечки за
свиноїдські землі не було припинено. Земельні суперечки із свиноїдцями ведуть і
в наступному столітті літківські міщани, а за ліси — димерські казенні люди.