Ще зовсім недавно, в брежнєвські часи, селяни не мали великих достатків. У 1969
р. в селі були 501 двір, 1640 чоловік населення і всього 60 телевізорів, 6
холодильників, 4 мотоцикли.
Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.