До нас, на Броварщину

 
Солтану із знатного старовинного роду. Близько 1662 р. він уже мав дорослих синів. Очевидно, смерть Кирикової родини пов'язана з обставинами московсько-української війни 1658 p., розоренням ІІІереметьєвим околиць Гоголева. Спочатку Сотницький хутір був Кириковим хутором. У тих же документах 1685 р. згадується вже Сотницький хутір біля гаю Клинець. Відбувається судовий розділ гаю між братами Корнієнками з Дударкова з виїздом на місце.



Мабуть, 1508 р. — час поселення в урочищі Іваничі. Зараз такого топоніма на території села вже немає, зате збереглися схожі з ним місцеві прізвища Іваненко, Іваницький. Після розорення Києва татарами Менглі-Гірея в 1482 р. литовці звезли до Києва на відбудову замку до 20 тисяч людей. Очевидно, це й був час ключника Треби. Серед втікачів і Іван, засновник Іваничів, і Сергій Глуховс.ький, і ключник Треба. Втікачі могли бути родом із-за Дніпра, з білоруських земель. Форма назви села Іваничі схожа на задніпровську традицію (Літковичі). Ще й донині село Требухів виділяється специфічним своїм діалектом: "кунь", "вул", "пул"… — це ознаки поліського північноукраїн­ського діалекту.