Саме до татарських часів належить і поширений переказ про походження назви села:
тут зупинилося сім татарських загонів, які Русь називала по-своєму — полками.
Ймовірно, що полк відповідає татарській тьмі. Отже, татар було 70 тисяч,
напевне, чоловік, а не воїнів, бо татари йшли в похід сім'ями.
Свою назву Перемога хутір успадкував, напевне, від перемоги над зазимськими
куркулями в 1920 р. Щезли з карти недавні перемоги війни, а давня перемога над
українським селом збереглася V 1920 p., коли Зазим'я було спалене, частина його
жителів переселилися на нове місце, на землі за лісом. Першими переселенцями
були Радченко, Барбон, Яковенко. Зазим'я завжди мало недостатньо орної землі, і
ймовірно, що ці далекі від села піщані землі віками належали його жителям, чи не
з часів Солов'я. І це вікове межування збереглося аж до нашого часу. Влітку 1630
р. Петро Могила, взявши в облогу Зазим'я, зібрав хліб на зазимовських полях,
порубав у лісі бортні дерева. Десь тут був у ті ж часи і зазимовський скиток
монахів.