До нас, на Броварщину

 
Родовиті Дарагани, Хованські, Алфер'єви, Половцеви жили в селі, їх ховали на цвинтарі коло церкви. Церква була з трьома банями, з золотими маківками, покрита залізом, пофарбованим у зелений колір. Було тут три приходи, багаті царські позолочені ворота. Особливо гордилися церковники дзвонами, привезеними аж із Брянська. Вони були з домі піком срібла і давали чудовий передзвін.



У 1858 р. тут уже 98 дворів, а 1897 р. – 213 дворів і 1100 душ населення. Але розвиток села не такий бурхливий, як сусідніх сіл, бо основні дороги того часу обійшли село. У 1885 — 1890 рр. переселилася в Казахстан майже третина населення Плоского — 60 сімей. Чи виникло там друге Плоске, чи пам'ятають його жителі наше і своє Плоске?