У кінці 19 ст. на кошти Чернігівського земства відомий російський інженер
Жилинський проводить осушення трубізької заплави для покращення сінокосів.
Вручну копались кілометрові канави, щоб не порушувати природного стоку води.
Жилинський був відомим інженером-меліоратором з осушення Полісся і боліт
Барабинського степу в Сибіру.
Інші сільські кутки — то козацькі хутори-зимівники, що з часом злилися в одне
село. Злиття це відбулося вже після козацьких воєн. Московський перепис 1666 р.
фіксує в селі 17 дворів, які платять податки. Козацькі двори до цього перепису
не входять.