Родовиті Дарагани, Хованські, Алфер'єви, Половцеви жили в селі, їх ховали на
цвинтарі коло церкви. Церква була з трьома банями, з золотими маківками, покрита
залізом, пофарбованим у зелений колір. Було тут три приходи, багаті царські
позолочені ворота. Особливо гордилися церковники дзвонами, привезеними аж із
Брянська. Вони були з домі піком срібла і давали чудовий передзвін.
Навесні 1920 р. селяни "виставили фронт", виступили проти радянської влади. В
обороні села взяло участь близько 300 селян, озброєних вилами, обрізами. У
відповіді) село обстріляли з гармат, атакували кіннотою, спалили. Кажуть, що
загинув кожний десятий житель села.