До нас, на Броварщину

 
У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?



Дмитро Гамалій наводить такі дані: "1628 рік. Плоске на Руді, 4 убогих дими."1 Та це не перша згадка про Плоске. 1624 р. княжна Мар'яна Корецька судиться за броварські грунти з монахами. У судових матеріалах згадується і Плоске. Заселення Плоского датує і запис того ж 1624 р.: княжна Корецька осадила людей димерських на сво'ім грунті.2