До нас, на Броварщину

 
За чиїмось диявольським задумом у шестидесяті роки 20 ст. цвинтар спотворено траншеями, і останки князів, генералів, панів, козаків та селян викинуто на сміття. І так було не тільки в Семиполках. На місці некрополів будувати господарські будівлі. Може, хоч наші розумніші потомки поставлять на місці 200-літнього цвинтаря пам'ятний хрест?



Якщо дотримуватись татарської версії, то село дістало свою назву після татарського розору. Але ж воно, безперечно, було і до того часу і якось називалося. Але як? Можливо, теж Семиполки. Відомо, що князь Володимир Великий заселив ці місця людьми з інших країв. Найбільш достовірною є версія, що сюди переселялися люди з княжого сіверського града Любеча. Звідти вони, за традицією, перенесли свої назви в місця своїх нових поселень. Річку в Літках назвали Любич, бо там усе було для них звично. А озеро серед сущі і безріччя назвали Иелюбич. Поселення в околицях Остра назвали Любечанінов і т. ін. На своє нове поселення вони перенесли ще одну любечівську назву озера Симпол і річки