До нас, на Броварщину

 
Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин, крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не підемо."



Перепис 1666 р. називає в Соболівці двір Кирила Рибченка. Це підтверджує рибальську версію походження села. У польських люстраціях Соболівка не згадується. У судових документах 1624 р. є згадка про Соболеву Руду, але ідентифікація цієї назви неоднозначна. Та вже за російським переписом 1666 р. Соболівка числиться як середнє поселення того часу. До сплати податку тут було записано 5 дворів. Той же Кирилко Рибченко та його підсусідки — Єрмечко Степанов, Васько Сремеїв, Філонко Філков, Васько Савин Москаленко, Степан Омелянов — син Воробенко. З цього видно, що соболівський рід Воробей веде свій родовід номінально від 1666 р. Безперечно, витоки Соболівки давніші за 1666 р., і логічно, що Соболівка має бути ровесницею Літок, Літочок.