Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."
Перепис 1666 р. називає в Соболівці двір Кирила Рибченка. Це підтверджує
рибальську версію походження села. У польських люстраціях Соболівка не
згадується. У судових документах 1624 р. є згадка про Соболеву Руду, але
ідентифікація цієї назви неоднозначна. Та вже за російським переписом 1666 р.
Соболівка числиться як середнє поселення того часу. До сплати податку тут було
записано 5 дворів. Той же Кирилко Рибченко та його підсусідки — Єрмечко Степанов,
Васько Сремеїв, Філонко Філков, Васько Савин Москаленко, Степан Омелянов — син
Воробенко. З цього видно, що соболівський рід Воробей веде свій родовід
номінально від 1666 р. Безперечно, витоки Соболівки давніші за 1666 р., і
логічно, що Соболівка має бути ровесницею Літок, Літочок.