Син Петра Половцева Андрій, поручик кавалергардського Його величності полку,
пішовши у відставку, створює в селі на п'яти тисячах десятин землі зразкову
економію з молочною фермою, продукція якої вивозилася до Києва. Своєму
управляючому Радзевичу він платить 300 крб. на рік, а економці Горецькій — 400
крб. Шість дівчат-служниць отримують по ЗО крб. на рік.
Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за
пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол
у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та
загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й
розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ
населення.1"