Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
Назва Сотницького хутора зберігалася за селом ще в довоєнні і післявоєнні роки.
Аж у часи Брежнєва її замінено назвою колгоспу — "Переможець". Так стали писати
в документах і на топографічних картах. Навіть спомин про сотника комусь не
давав спокою, от і стерли "націоналістичні", "хуторянські" назви з географічної
карти.