В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут
вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва
— Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загрожували ні Плоскому, ні Гоголеву.
Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше,
в часи Корецьких—Аксаків, на дьоготь, смолу, поташ. У річечці Смолянці часто
знаходили затонулі дубові колоди. Напевне, цей ліс сплавляли водою на лісопильні
Русанова, про які згадує Павло Алепський у 1(552 р. За іншим варіантом переказу,
в Гоголеві стояло військо, яке розчищало місцевість від лісу. Очевидно, це слід
козацького заселення Плоского.
За рум'янцевським переписом, у селі налічується 18 хат, 81 житель:1 Селяни
належали капі тану Осину 'Ганському з родини київських полковників. Імовірно, що
хтось із цієї дворянської військової родини і носив фольклорний титул "генерала
Свиноєдова".