Требухів має давні і сильні традиції — язичницькі, церковні, освітні. Ще недавно
селяни Требухова святкували якесь язичницьке свято Праву середу, ходили до лісу
і робили з березових гілок снопик. Права середа — це Рахманський Великдень, коли
шкаралупу яєць пускають за водою і вона допливає до людей-рахманів, які живуть
за морем. У селі за давнім звичаєм під Новий рік водили традиційну козу.
Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за
пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол
у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та
загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й
розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ
населення.1"