До нас, на Броварщину

 
Перепис 1666 р. називає в Соболівці двір Кирила Рибченка. Це підтверджує рибальську версію походження села. У польських люстраціях Соболівка не згадується. У судових документах 1624 р. є згадка про Соболеву Руду, але ідентифікація цієї назви неоднозначна. Та вже за російським переписом 1666 р. Соболівка числиться як середнє поселення того часу. До сплати податку тут було записано 5 дворів. Той же Кирилко Рибченко та його підсусідки — Єрмечко Степанов, Васько Сремеїв, Філонко Філков, Васько Савин Москаленко, Степан Омелянов — син Воробенко. З цього видно, що соболівський рід Воробей веде свій родовід номінально від 1666 р. Безперечно, витоки Соболівки давніші за 1666 р., і логічно, що Соболівка має бути ровесницею Літок, Літочок.



А церква серед укріплення-городища — це давня традиція (пригадайте світильнівське городище). У Троїцькій церкві була срібна чаша з написом: "На хвалу пану богу Тодором Саковичем. Рік 1647." У ті ж часи на семи полях і утворився ряд родових сіл- кутків. Василенківка, ГІечуровка, ІІІевченківка, Редьківка, Затягайлівка, Бродок, Гречківка, Остерський шлях, Уланське.