Ще один із варіантів переказу про заснування села грунтується на належності цих
земель до володінь "генерала Свиноєдова". Польські люстрації називають село
Слобідкою Деснянською, в якій налічувалось 14 дворів.
Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали
рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим
землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були
землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію,
до німців-колоністів на заробітки.