Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.
Остання в родині семиполківських Хованських — "бариня" Хованська, яка живе тут з
1825 р. по 1840 р., має кріпаків не тільки в навколишніх селах, айв Острі та
Києві. Княгиня Хованська мала доньку богданку-підкидька, яку виховувала в
Петербурзі і видала заміж за генерала від кавалерії, кавалера орденів
Володимира, Анни, Станіслава, Павла Олфер'єва (Алфер'єва), учасника
наполеонівських воєн."