У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і
наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король,
і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались
вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то
забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили
маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко,
Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".
За гетьмана Івана Мазепи полагоджено мости і встановлено поштовий рух по Старому
шляху, збудовано поштову станцію і заїжджий дві]). Тоді на перетині Уланської
дороги і нового битого шляху і виник новий центр села — Базарна площа. Хоч село
і було переважно козацьке, але значну частину навколишніх борів і земель
прибрали до своїх рук російські вельможі. До 1728 р. село