У 1930 р. у Требухові постає перший колгосп "Геть межі", до якого увійшли 9
господарств. Та зібрати врожай колгосп не зміг. Не обмолотилися навіть у
листопаді, і врожай згнив у скиртах. Газета "Пролетарська правда" писала, що
голова сільради, він же і секретар парторганізації, Кривенко захищає куркулів.
Захищає тим, що хлібозаготівлю в 5690 пудів голова розподілив не на 70
куркульських господарств, а на 217.
В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут
вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва
— Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загрожували ні Плоскому, ні Гоголеву.
Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше,
в часи Корецьких—Аксаків, на дьоготь, смолу, поташ. У річечці Смолянці часто
знаходили затонулі дубові колоди. Напевне, цей ліс сплавляли водою на лісопильні
Русанова, про які згадує Павло Алепський у 1(552 р. За іншим варіантом переказу,
в Гоголеві стояло військо, яке розчищало місцевість від лісу. Очевидно, це слід
козацького заселення Плоского.