За переказом, усіх жінок і дітей татари вивели до ближнього лісу, до лісового
озера і там різали дітей на очах у матерів, а щоб не було чути людських криків,
били у великий барабан. Озеро з того часу і зветься Червивим. Чи то від пролитої
крові — Червене, чи то від людських трупів — Червиве. У довготривалій обороні
загинуло чоловіче населення, і тому татари помстилися, за своєю традицією, на
жінках і дітях.
Справжніми катастрофами-потопами були для села деснянські повені. Найбільша з
них знаменита очаківська повінь 1845 р. на Десні і Дніпрі. Вода піднялася на сім
метрів і зруйнувала Старе село. Вцілілі жителі переселились на лівий берег, де
на найвищому місці овипоїдської гряди заснували нове село.