Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.
В одному з переказів стверджується, що село виникло на місці старого спаленого
поселення Вольниця (Горочани), де і досі трапляється стара цегла, численне
череп'я (розкопки в Горочанах велися в 1957 р.). Цей град в урочищі Горочани міг
мати назву Вольниця. Урочище Вольниця є і в Русаиові. Чи нема тут зв'язку з
кияжицько-русанівськими Солов'ями?