Очевидно, ця катастрофа і перервала розвиток Світильного. Забули тоді люди свої
святині — легенди, пісні, казки. Хоч люди тут жили здавна, про що свідчать
знайдені в цих місцях кам'яні сокири і інші предмети давнього часу, але
язичницькі перекази не збереглися. До нас дійшов лише переказ про церкву з
людьми, які провалились крізь землю в урочищі Постови- товому, і аналогічний
переказ про якусь царицю, яка закляла поселення і затопила його в трясовині в
Западній долині.
У околицях хутора привертає увагу Випіепська дорога, що пролягла давно в напрямі
Димерки, на Старий шлях, повз озерце Л узки. Випіепська дорога — залишок
древньої дороги, що йшла* по вершинах, підвищених місцях від київських переправ.
Можливо, це історичний напрям Басанської дороги, Бакаївського шляху. Серед інших
топонімів — Половкове озеро, Зайцева долина, Кумині долини, Дюлюрків ліс.