Культ скіфського оленя, "бійня"-капигце, мисливці-жерці, які за требухою
жертовного оленя віщують майбутнє, язичницька церква з півмісяцем, яка
провалилася під землю, і стало там озеро Горочани. Найбільш легендарне місце в
Требухові — це Горочани. Точний опис урочища Горочани подається в давньому
переказі: "Було поле, посеред поля — озеро, а на ньому острів. Там поселився
чоловік, і звали його Требушок."
Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.