До нас, на Броварщину

 
заготовляли стоги сухого очерету, що дає яскраве світло-вогонь. У сусідній Ядлівці на могилі стояв козак з віхою, яка при появі татар опускалась. Щось аналогічне було і в Плоскому.



Селились тут на монастирських землях, ставали монастир­ськими людьми. Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними, бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.