Колишні козацькі землі Світильного гетьман Скоропадський передає в 1713 р. у
володіння київському полковнику Антону Танському. Управління київського полку
того часу перебувало в Козельці. У 1784 році Світильне налічує 157 хат, з яких
97 козацьких, тут проживає 580 душ. Кріпаки 1 землі належать бунчуковому
товаришу Антону Александровичу, який мав свій маєток і землі ще і в Калиті,
через що його світильнівські землі і називають Калитенщина.
У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і
наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король,
і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались
вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то
забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили
маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко,
Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".