Перша письмова згадка про Світильне відома від 1362 р. Коли всі землі від Десни
до Трубежа, від Рожнів до Світильного переходять у- власність князя Юрія
Івановича Половця.1 Після татарської навали не пройшло і ста років, як Світильне
піднялося з руїн. Місцеве населення врятувалося в трубізьких болотах і лісах.
Назва поселення чи урочища виникла раніше 1624 р. За переказом, перші поселенці
осіли в урочищі Лешків. Лівий берег Смолянки, порослий лісом, належав родині
Рожиновських, а на правому березі поселилися люди і поставили церкву. Заселення
Плоского пов'язане не з Гоголевой чи Димеркою, а з стародавнім Світильним. Воно
могло входити в систему світильнівського сповіщення про небезпеку. На
світильнівські зв'язки вказують і назви, пов'язані з назвою старосвітильнів-
ського городища, — Горовий хутір, назви вулиць Горораєвка, Горовичовка, урочище
Горові Лози, прізвища Гора, Нагорний.