Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
Село і зараз як на острові, тому жителів села називають жартома "японцями".
Околиці села омивають заплавні річки — Красна Лука, Подомірна, Хмелиця. Сільські
кутки — Вигін, Шлях, ГІісок, Подомірна. На схід від села урочища Горби, Хмелиця,
Горохов'є, Броди, Пасіки, Великі і Малі Ольшани. На південь — Ведмедик,
Осокорник. За Десною, де печище Старого села, — дуже давнє урочище Солов'ївка
(ліс і річка), річка Кобилка.