Із 1880 р. село стає волосним містечком з підпорядкуванням 12 сіл. У словнику
Брокгауза і Ефрона читаємо: "Семиполки — містечко Остерського повіту на
Києво-Петербурзькому шосе, поселення дотатарських часів. Є залишки високого
круглого валу і глибокого рову, а також водойми, викопаної татарами, які
приступом брали цей град. Жителів — 2733. Ярмарок — 6. Земська школа, сільська
бібліотека."
Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.