Навіть населення Києва після тієї повені зменшилося з 50 тис. чоловік (1845 р.)
до 42 тис. чоловік: (1850 р.). Та село все ж відродилося і перед революцією
налічу?,ало майже 200 дворів. 'Ганські мали володіння і в Жердові. Саме туди
найчастіше переселялись жителі Свиноїд. Цей процес відбувався і в радянські
часи, коли на суходіл, у жердівську комуну переселилося багато свиноїдців.
Нечуровку заселили потомки давньоруських монахів. Василенківку, що на Оболоні
коло Татарського озера, заселили переселенці з-за Дніпра. Очевидно, це сталося
ще в 14 ст. за князя Половця-Рожиновського, бо в його родових землях біля
Фастова спостерігається ареал поширення прізвища Василенко. Це підтверджують і
сімейні перекази. Деркачівка — козацьке поселення серед ліз і боліт, де жили
птахи-деркачі.