У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були
сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь
тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в
післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного
шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?
У 1922 р. 8 сімей із Требухова переселилися в урочище Сотницьке, де виник
висілок, а пізніше колгосп "Переможець".1 Усі переселенці звільнялися від
податків і заготівель різноманітної сільгосппродукції. І це був добрий стимул!
Переселення відбулося після подій 1920 р., коли багато хат у Требухові було
спалено.