До нас, на Броварщину

 
У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король, і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко, Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".



Семиполки і "прочие маетности" належали Лопухіну, київському коменданту. А з 1728 р. до 1753 р. — це володіння переяславського коменданта, кавалергарда Хераскова.5 З цієї родини походить і Михайло Матвійович Херасков — випускник Переяславського колегіуму, письменник, поет, ректор Московського університету. Від братів Матвія і Михайла Хераскових, синів коменданта, ці землі за купчою переходять до київського полковника Юхима Дарагана, пізніше до його сина Василя і далі до Катерини Галаган. Українські дворянські роди Дараганів, Ґалаґанів добре відомі.