У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були
сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь
тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в
післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного
шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?
Над озером Богінський поставив цегляні будівлі, завів псарню, а козаків
примушував і коней доглядати, і хортів, і двори прибирати. Зберігся переказ про
псарню Боннського, донедавна було видно рештки фундаментів, я на місці його
дворища стояли старезні груші-дички.