Із запровадженням кріпосного права і після війни 1812 р. семиполківські землі
переходять до володіння родини Хованських. Семиполки стають центром
покріпачення.
Син Петра Половцева Андрій, поручик кавалергардського Його величності полку,
пішовши у відставку, створює в селі на п'яти тисячах десятин землі зразкову
економію з молочною фермою, продукція якої вивозилася до Києва. Своєму
управляючому Радзевичу він платить 300 крб. на рік, а економці Горецькій — 400
крб. Шість дівчат-служниць отримують по ЗО крб. на рік.